Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!
Алло, господи! Слушайте, ситуация была вот такая! Я, наркоман комик, решил себе завести новый хобби - собирать закладки...а, не на книги, а на бутират! Это такой порошок, знаете ли, который даёт невероятный буст передоза эйфории. Ну, я тут думал, как бы его отыскать, поймать на приход, если понимаете о чём я.
Не нашёл я, конечно, прямого номера пушера, ведь куда же без этого чудо-человека, да ещё и девочки! И тут, как в известной поговорке, Гертруда обещала мне контакт, но в итоге я попал на её студента-девяточника. Короче, пришёл я к этому пацану, прям изо всех сил захихикал и сказал: "Чувак, понимаешь, я хочу вот такой порошок, чтобы подъём был зашкаливающий, а голова - в космосе!"
И тут мне предлагают выбор из миллиона вариантов наркоты, но я был настроен только на бутират. Идём мы с этим пацаном на дачу, потому что, понимаете, наркота - это как проверенный шашлычок, только не для желудка, а для мозга.
А тут уже дача, фрукты, огурцы, помидоры...и через рот разговаривают со мной эти помидоры, чесслово! Я отвечаю им так: "Понимаешь, братан, здорово живём мы, но есть один минус нашей жизни - отсутствие закладок. Помнишь, я говорил - буст передоза, космос, капец ты шароеб, да?"
Слышали бы вы, как они мне отвечали: "Слышь, наркоман, нам похер на твои закладки! Мы тут наркотики не кушаем, мы просто натуральные помидоры. А ты вообще кто такой, разговариваешь с нами через рот? Как будто у тебя совсем нет друзей, ага?!" Ну, я и ответил им: "Друзья-то есть, но они либо тоже наркоманы, либо слышат голоса, понимаешь?"
И тогда эти порошковые помидоры почему-то начали косячить и говорят: "Ну, если у тебя такое дело, то можешь нас съесть! Покажи своим друзьям, что они тоже могут пообщаться с нами наркопомидорами!" На что я отвечаю: "Бро, мои друзья за такие приколы только через рот, а кроме того, они уже в туре, в космосе и в разных городах, так шо, извините, пацаны, без вас."
Ну вот такой ад обернулся на даче с этими помидорами, но знаете что, хоть я и разговаривал с ними наркопомидорами, но, блин, они мне подняли настроение на всю неделю! Что уж говорить про этот пацана, который смог подарить мне долгожданный передоз бутирата! Я просто поднялся так, что казалось, что мои ноги здорово отрастут и унесут меня прочь, в тот самый космос, про который я так мечтал.
Так что, ребятки, говорят, что наркота - вредная штука, но иногда она может быть как дополнительный стимул, чтобы запустить свою фантазию и почувствовать невиданную эйфорию. Пусть ваши закладки будут только в виде уникальных и невероятных шуток, а передозы - только от смеха!
